Відволога, -ги, ж. Основное значеніе = відволода = відлига, но въ пѣснѣ употребл. въ смыслѣ: облегченіе душевное, утѣшеніе, также: утѣшительница. Одна другої питається: — Подружечко-одволого, одволожи живота мого: чи була ти на улиці, чи бачила жениха мого?
Відновок, -вка, м. Новый побѣгъ, новый ростокъ, отростокъ.
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Жовна викладаються.
Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів.
Зроб, зро́бу, м.
1) Совершеніе, исполненіе работы. довести до зро́бу. Исполнить, сдѣлать. Тоді аж зароблять вони велик спасибі, як доведуть до зробу, до пуття тую роботу. прийнятися до зро́бу. Приняться за дѣло, за исполненіе работы. Як приймуться до зробу, у той час оддамо гроші.
Лавиця, -ці, ж. 1) = лава і. Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю. Въ гуцульской стаї служитъ постелью. У гончаровъ къ ней прикрѣпленъ гончарный кругъ, на ней лежить глина, стоять жо́рна и пр. 2) лавиця сенаторська. Сената, собраніе сената. Кати сидять на лавицях в сенаті. 3) Подставки для веретінника. Ум. лавичка. Усядь, брате, на лавичку, сьорбай добру наливочку.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Штани... з очкурнею.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. б) Acer tataricum L.
