Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

німота

Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМОТА"
Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Помилувати 2, -лую, -єш, гл. Помиловать; пощадить. Усе Бога молить, щоб Бог його помилував. Рудч. Ск. II. 22. Вовчики-братіки, помилуйте мене — не їжте. Рудч. Ск. І. 4.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Ростіпаха, -хи, ж. Женщина легкаго поведенія, потаскуха.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Стада, -ди, ж. = стадо. Ой в полі, в полі.... вороная стада, між таєю стадой сив конь маленькій. Грин. III. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.