Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл.
1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили!
2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі.
3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ).
5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу.
6) — брехню. Врать, соврать.
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Я царь — ти повинен мене слухати.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс.
Футрина, -ни, ж.
1) = футро.
2) = футринє.
Черниця, -ці, ж.
1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці.
2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці.
3) = ожина, Rubus fruticosus L. Ум. черничка, черниченька.
