Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нововірець

Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРЕЦЬ"
Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить. Харьк.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Перегинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перегну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перегибаться, перегинаться, перегнуться.
Перелет, -ту, м. Раст. а) Anthyllis Vulnenaria L. ЗЮЗО. І. 111. 2) Oenothera biennis L. ЗЮЗО. І. 129.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОВІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.