Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
До́світ, -ту, м. Разсвѣтъ. І прийшов я із панщини вже перед досвітом. У вікно полився тихий досвіт. у-до́світа. На разсвѣтѣ, передъ разсвѣтомъ. У-досвіта встав я.... темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє.
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Ненавидіти, -джу, -диш, гл. Ненавидѣть. Блаженні, коли ненавидітимуть вас люде.
Підстригати, -га́ю, -єш, сов. в. підстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть.
Позасідати, -даємо, -єте, гл. Занять мѣсто, сѣвъ (о многихъ). Ходи до хати та що з'їдж! Війшов до хати, позасідали. Вже до обіду позасідали.
Приладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. приладитися, -джуся, -дишся, гл. = приладновуватися, приладнатися. Лекше ж таки одному чоловікові приладиться до цілої громади.
Пшенишний, -а, -е. Пшеничный. Пшенишні зернятка. Пшенишного борошна в нас обмаль, — треба змолоти.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Спустошення, -ня, с. Опустошеніе.
