Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ожеледець

Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕЛЕДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕЛЕДЕЦЬ"
Блювота, -ти, блювотина, -ни, ж. = блюваки.
Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Жива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Поживать. Праведно в миру живали. Котл. Ен.
Жоло́бина, -ни, ж. Долинка между двумя возвышеніями. Лубен. у. Шух. І. 178. Ум. жоло́бинка. Cм. жоліб 6.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Професорувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть профессоромъ. Желех.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕЛЕДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.