Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки.
Змислений, -а, -е. 1) Подуманный; придуманный; выдуманный.
2) Чувственный, видимый. Світ змислений, де ся родив, з Діви Марії проісходив.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза.
Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили.
Туронько, -ка, м. Ум. отъ турок.
