Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. б) Aerus calamus.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени.
Померзнути, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Посідлайте коні воронії. У нас коники посідлані стояли.
Призвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить.
Різзя, -зя, с. Отрубленныя при подчисткѣ деревьевъ вѣточки.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Триклятий, -а, -е. Трижды проклятый.
