Акаде́мія, -мії, ж. Академія. Наші дуки великим коштом громадським академиї да школи споряжали.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко.
Лі́тера, -ри, ж. Буква.
Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. Його громада титарем настановила. 5) — на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон.
Підтомитися Cм. підтомлятися.
Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час.
Спомогтися, -жу́ся, -жешся, гл. = спромогтися. Спомігся, як убогий на кисіль. Коли ж хто не споможеться грішми, то він бере усячиною.
Употужнити, -ню, -ниш, гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. Употужнив мої ноги і на камені поставив.
