Відцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. відцвістися, -туся, -тешся, гл. Отцвѣтать, отцвѣсти. Рожа одцвілася, а калина началася.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. За парою і світа не бачить. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. Вона все ходить, з уст ні пари. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. Не до пари голубоньці горобець. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка.
Перепинати, -на́ю, -єш, сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл.
1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Перепнули рядном хату.
2) Преграждать, преградить. Хотів переп'ясти бусурменцям шлях. Ой горами, мій милий, горами, переп'ята стежка чарами, — а ні прийти, а ні перейти, ні з тобою говорити.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були.
Семенастий, -а, -е. 1) Обильный сѣменами. 2) О цвѣтѣ: въ мелкихъ крапинкахъ, пестрый. Семинастий півник — як по сірому мов жовтуваті перинки.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити.
