Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нікчемник

Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 566.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІКЧЕМНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІКЧЕМНИК"
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки. Борз. у.
Дри́ґавка, -ки, ж. Руль. Ровен. у. Волын. г.
Залічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.
Ма́ґель и маґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Мнж. 35. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком. Котл. Ен.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Утнути Cм. утинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІКЧЕМНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.