Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Зло, зла, с. Зло. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. Чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? Ну, брате, — кажуть: — як ти жив? Добро чи зло робив?
Змахувати, -хую, -єш, сов. в. змахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця?
Наму́лювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш, сов. в. наму́лити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Заносить, занести иломъ. 2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Три пузирі крівавиї намуляла.
Омаць, о́мацьки, нар. Ощупью. Омаць найшов двері хатні.
Підгороддя, -дя, с. = підгородня.
Попів, -лу, м. = попіл. =
Роспалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим поломям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те поломя. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Роспаливсь, як жаба до каченяти.
Тиша, -ші Тишь, тишина, спокойствіе. Рідко тиша, більш вітри. Ой дай нам мир в сионських мурах і любу тишу у чертогах.
