Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Басурман, -на и пр., м. = бусурман и пр.
Блудяжка, -ки, ж. Потаскушка. Честь тоді святилась дуже, накриток карали, коси різали блудяжкам, в погріб запірали.
Винагородити Cм. винагороджувати.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?»
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Перервиця, -ці, ж. Перерывъ. З ковалем не вільно за роботу остей торгуватися, бо би була перервиця в рибі — часом вона ловила би ся, а, часом ні.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох.
