Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нововірний

Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОВІРНИЙ"
Ботя, -ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Двораче́нько, -ка, м. Ум. отъ дворак.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Ласити, -шу, -сиш, гл. Привлекать. О. 1862. І. 67.
Накожа́лі, -лів, мн. накожні? Привезете бабі чоботи, а мені капелюху та накожалі. X. С VII. 426.
Натовчи, -чу, -че́ш, гл. = натовкти. Желех.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Покундосити, -шу, -сиш, гл. Потормошить? Приїхала до нас пані у голубому жупані, а в нас вона да не прошена, буде вона покундошена. МУЕ. III. 147.
Починання, -ня, с. Начинаніе. К. ЦН. 241.
Приулок, -лка и -лку, м. Переулокъ. Сів собі на якім там приулку. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОВІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.