Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Добіра́ння, -ня, с. Подбираніе, выбираніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.
Мед, -ду, м.
1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»!
2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Ум. меде́ць. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок.
Надходи́ти 2, -джу́, -диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.
Незчутися, -чуюся, -єшся, гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч.
Повбожати, -жаємо, -єте, гл. Обѣднѣть (о многихъ).
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Розікласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Скивнути, -ну, -неш, гл. Кивнуть. Та й головою скивнула.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи.
