Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого.
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Панцерник, -ка, м. Кирасиръ, латникъ. За ним повчок панцерників у ясненькій зброї.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Стрепенути, -ну, -неш, гл. Встряхнуть. І шкурою сірий бугай стрепенув. Вони пили, полинули, крилечками стрепенули. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мене пан за ухо стрепенув. Тут матінку уже не страх, а нагла радість стрепенула.
Хосен, хісна, м. Польза, выгода. Ей в той соснойці троякий хосен: ей от кореня жовті листойки, а в середині яри пчолойки, а під вершейком сиві соколи.
Чина, -ни, ж. — ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L.
