Загаси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Потушить, загасить. 2) Утратить. Де ти дів? Уже мабудь загасив? (яку там річ).
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Плахітка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Пониз'я, -в'я, с. Низовье, понизовье.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
Розворсати, -са́ю, -єш, гл. Расковырять. Як розворсали йому голкою, дак як роспухне рука як колода.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне.
