Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Бенкетування, бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Вона сіла на його, загнуздала його.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами.
Різовини, -вин, ж. мн. Опилки.
Слово, -ва, с. Слово. Прошу тебе, милий, вірними словами. Сказав слово та й мовчи. словом займати. Заговаривать съ кѣмъ. Мене, брате, словом не займають. словами блудити. Бредить. сло́во пити.? Твій брат буде з моїм братом слово пити. додержати, дотримати слова. Сдержать слово. Ум. слівце́, словце, словечко, словечечко, сло́вонько. Мачушине словце — що зімнєє сонце. Пі до любови, ні до розмови, ні до словечка, ні до ділечка. Скажи мені словечечко, серце. Словонька тихого да й не промовиш.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя.
Украшати, -шаю, -єш, сов. в. украси́ти, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Червона калина луги украшає.
