Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Ми́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Плентати, -таю, -єш, гл.
1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька.
2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже.
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають?
Принижити Cм. принижувати.
Рівно нар.
1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Рівно — хоть покотись.
2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки.
3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно.
4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Ум. рівненько, рівнесенько.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Укотити, -ся. Cм. укочувати, -ся.
