Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

новоселець

Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 569.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОСЕЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОВОСЕЛЕЦЬ"
Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими. Гн. I. 96.
Вирло, -ла, с. 1) Дышло коннаго привода. 2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы. Рк. Левиц. 3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі. Г. Барв. 20. 4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. ІІІ. 686.
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Крим, -му, м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.
Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. Грин. II. 347. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло? Харьк.  
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Скотиняка, -ки, ж. = скотинюка. Харьк.
Столярка, -ки, ж. Жена столяра.
Шпарина, -ни, ж. Щель. Cм. шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОВОСЕЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.