Дото́чувати, -чую, -єш, сов. в. доточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Кострубач, -ча, м. Взъерошенный. Оженився кострубач та взяв пелехату.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене.
Переспіти Cм. ii. переспівати.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
