нічниця
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 568.
Том 2, ст. 568.