Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити.
Дрійну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне.
Колонія, -нії, ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, — ціла б то їх колонія завелось там.
Молда́вський, -а, -е. Молдавскій. Ей, Василию молдавський, господарю волоський!
Пакоси, -сів, м. мн. ? Стара за білі пакоси вхопилась.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві.
Удовольнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. удовольни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться. Юнона ще не вдовольнилась. Вже вдовольнилась.
