Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Не губи мене з світу. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками.
Крадько, -ка, м. = крадій.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира.
Кулаччя, -чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. А тут так кулаччам у стіл ріже.
Курево, -ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля... то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам'ятується народ од того диявольського курева.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть.
Погарбувати, -бую, -єш, гл. = погарбати.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Укір нар. см. на-вкір.
