Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Доньку видала за дударчика. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Істотний, -а, -е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Обдивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Перепрохати, -ха́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Прямець, мця́, м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви.
Утомити, -ся. Cм. утомляти, -ся.
