Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Ану-ну! Попробуй только!
Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Однодворець, -рця, м. Однодворець. Чи не з міщан ви часом, або чи не з однодворців.
Розмежування, -ня, с. Размежеваніе.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Совище, -ща, с. Большая сова.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
Цитувати, -тую, -єш, гл. Цитировать.
