Вівсяний, -а, -е. Овсяный.
Зада́ча, -чі, ж. Задача.
Змагатися, -га́юся, -єшся, гл. Спорить. Не в правді братік кохався, що за сестрицю змагався. Ой добре, добре чуже дитя бить, що ні свариться, ні змагається. Змагались тоді між собою. Змагається з нами, що нема у світі ані добрих людей, ані правди у людей.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Ма́тка, -ки, ж. 1) = мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. На те циган матку б'є, щоб його жінка боялась. 2) пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, пані-матко, спитав о. Хведір у жінки. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. 5) = матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. 7) Родъ игры въ мячъ. 8) — жи́тна = матиця 4.
Нездужати, -жаю, -єш, гл.
1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням.
2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Орештувати, -ту́ю, -єш, гл. = арештувати.
Роздол, -лу, м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Бодай ти очі скапали. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю.
