Відданиця, -ці, ж. Невѣста.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи?
Заполочни́й, -а́, -е́ Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна.
Злітатися, -та́юся, -єшся, сов. в. злеті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Слетаться, слетѣться. Сокіл з орлом та й злітається, сокіл орла та й питається. Злетілись дрібні пташенята. На полі, на роздоллі зліталися по волі сичі.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах.
Наге́йкатися, -каюся, -єшся, гл. Накричаться: «гей!».
Покривати, -ва́ю, -єш, сов. в. покрити, -крию, -єш, гл. 1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за — для слави козацької сідельце покрити. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Хвиля роздалася, закипіла, застогнала і обох покрила. 2) Закрывать, закрыть. Довго стояв Кобза на могилі, провожаючи очима Марка; вже і гора його покрила. 3) — молоду. Въ свадебномъ обрядѣ: надѣвать на голову новобрачной уборъ замужней женщины, — это происходитъ въ воскресенье; въ понедѣльникъ иногда еще покрываетъ новобрачную въ церкви священникъ. Cм. скривати. Поэтому покрива́ти ко́су значитъ выходить замужъ: Я ж не буду, козаченьку, коси покривать. Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку, — проситъ дѣвушка, желающая выйти замужъ. покривають, окривають также дѣвушку, лишившуюся невинности. 4) Покрывать, покрыть какое-либо дѣло, не желая обнаруживать. — Гей козачко, козачко! Десь твій козак нерано з походу прибував, що попід очима добрі гостинці подавав. То козачка добре дбала, по свойому козака покривала... — «Я пішла по дрова, та не втрапила по дрова, а втрапила по лучину, — попідбивала собі очі на ключину. Єсть у мене стара мати, — буде славу покривати. Покинутая дѣвушка просить: Прийди, прийди, мій миленький, покрий мою славу. Въ слѣдующемъ похоронномъ причитаньѣ покривати значитъ почти заступаться: Моя матінко, моя й голубонько!... Хто мене буде покривать, хто мене буде заступать? 5) Извинять, извинить; вознаградить. Хозяева просять гостей: Що єсть, заживайте, за нас вибачайте: що не здарить ложность наша, най покриє ласка ваша. 6) Превосходить, превзойти. Вже й мене покрив багатством. Так розбагатів, вже і багатого брата покрив. Панів завидьки беруть, шо як же мугирь, та покрива.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Дівчата гарні, усі прибрані. Прибери пень, то й пень покращає. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. 73) — розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. Прибрали мок способу літати по воздусі. Стали ляхи способ прибірати. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько.
Шия, шиї, ж.
1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая.
2) Часть печи надъ коміном.
3) Часть топора. Cм. сокира. Ум. шийка, ши́єчка.