Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начепурити

Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПУРИТИ"
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Примушати, -ша́ю, -єш, примушувати, -шую, -єш, сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. Н. Вол. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.
Пробація, -ції, ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Ріжджа, -жі, ж. Хворость. Угор.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться. ЛІВ. II. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧЕПУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.