Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начепурити

Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПУРИТИ"
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу. Шух. І. 169.
Перестати Cм. переставати.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Сертук, -ка, м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку. ЗОЮР. І. 69.
Скритка, -ки, ж. = накритка = покритка. КС. 1882. II. 427.
Тереновий, -а, -е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка. Шейк.
Цяцька, -ки, ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧЕПУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.