Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начахолити

Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАХОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАХОЛИТИ"
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42.
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Секретарь, -ря, м. Секретарь. Пани мої секретарі учинили волю. Грин. III. 352.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧАХОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.