Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начахолити

Начахолити, -лю, -лиш, гл. Нарубить (хворосту). Вх. Зн. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАХОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАХОЛИТИ"
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Густоли́стий, -а, -е. Съ густой листвой. Желех.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Засла́нець, -нця, м. Ссыльный. Желех.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Парча, -чі, ж. Парча.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Худнути, -ну, -неш, гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧАХОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.