Владання, -ня, с. Обладаніе.
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. Усюди не без заїдів.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Злякався хлопчик, аж поблід.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Пожакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить, расхитить. Не може ніхто худоби сильного пожакувати. Пожакувати всі крамні комори.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
Стернина, -ни, ж. Нижняя часть стебля, остающаяся на полѣ послѣ снятія хлѣба. Ум. стерни́нка, стерни́ночка. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю.
