Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є.
Генто, гентова, гентолі нар. Недавно, позавчера.
Допові́сти́ Cм. доповідати.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
Зачита́ти, -та́ю, -єш, гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали.
Кайдання, -ня, с. соб. Кандалы. Ум. кайданнячко. Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы.
Применшати, -ша́ю, -єш, сов. в. применши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі.
