Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ум. Дідо́чок. Задумав дідочок, задумав жениться.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали.
Зази́рити, -рю, -риш, гл. Увидѣть, завидѣть. Все наше, що кругом зазирить око. І знов далі пійшов, поки свого рідного краю зазирне.
Кумедія, -дії, ж.
1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію?
2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію.
Лини́на, -ни, ж. 1) = лин. Ой ви, рибалочки, ой ви, молодії, та поймайте мені риби линини. 2) Мясо линя. Нема над рибу линину. Ум. лини́нка. Просить вона на вечеру і рибку лининку.
Поперевіювати, -віюю, -єш, гл. Перевѣять (во множествѣ).
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
Халус, -са, м. Лакомка,
