Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!»
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ.
Заміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. замі́тити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру!
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно.
