Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начепити

Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧЕПИТИ"
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у.
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2. О. 1862. VIII. 33.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Полудуватий, -а, -е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю. Шевч.
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Гол. III. 5. Високий, як тика. Фр. Пр. 189. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ном. стр. 293, № 108. Ум. ти́чка.
Увольнити Cм. увольняти.
Цідіння, -ня, с. Процѣживанье.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧЕПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.