Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1.
Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Квартиронька и квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Лове́ць, -вця́, м. 1) Ловець, охотникъ. На ловця і звір біжить. 2) Садовничье орудіе для сниманія фруктовъ съ дерева. Ум. ловчик.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Це порося на посвячіння.
Сморід, -роду, м. Смрадъ, вонь. Більш смороду, ніж потіхи.
Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.
Умазувати, -зую, -єш, сов. в. умазати, -жу, -жеш, гл.
1) Пачкать, запачкать. Умазать морду їх мазкою.
2) Влѣплять, влѣпить (въ стіну при мазаніи глиной). Вмазала люстерко в стіну.
