Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начути

Начути, -чую, -єш, гл. Прослышать, узнать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИ"
Брусквина, -ни, ж. Раст. Persica vulgaris. Шейк. Ум. брусквинка.
Вихованець, -нця, м. Воспитанникъ. К. XII. 98.
Кривоустий, -а, -е. = криворотий. Жел.
Кріпкенький, -а, -е. = кріпенький. Коник він кріпкенький. Греб. 403.
Ма́кортеть, -ти, ж. = макотерть. Поставила йому макортеть з варениками. Кв. І. 240.
Набі́жка, -ки, ж. Барышъ, прибыль. Як по копійці набіжки, то й то гаразд. Лубен. у.
Приколоти Cм. приколювати.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.