Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нахмурний

Нахмурний, -а, -е. Пасмурный, сумрачный. І проясни чоло нахмурне. Котл. Ен. VI. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХМУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАХМУРНИЙ"
Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Благочестя, -тя, с. Православіе. ЗОЮР. І. 69. КС. 1884. І. 166. От у Тройці благочестие, а в нас унія. ЗОЮР. І. 262.
Завда́ванка, -ки, ж. Согрѣтое молоко съ примѣсью сметаны. Камен. у.
Замалярува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Заняться живописью. 2) Заработать живописью.  
Злишнього нар. Слишкомъ. То Катря усе хвалить, то Катря усе ганить; то усе в неї вже й злишнього славне, то усе в неї ні до чого не згарне і не докладне. МВ. ІІ. 94.
Набача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. набачити, -чу, -чиш, гл. Примѣчать, примѣтить, замѣтить. Пішли салдати колядувать та й набачили, шо у сінях під стріхою сало висить. Мнж. 108. Хома ходив, витріщав баньки, ніяк не набачить шкапи. Рудч. Ск. II. 175.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Рамтя, -тя, с. = рам'я. Лохв. у.
Снадь, -ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла. Федьк. І. 127.
Уманити Cм. уманювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАХМУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.