Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начутися

Начутися Cм. начуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 534.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧУТИСЯ"
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Вінчанка, -ки, ж. = вінчання. Вх. Уг. 231.
Дожи́тися Cм. Доживатися.
Дрігота́, -ти́, ж. Дрожь.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Коров'янка, -ки, ж. Коровій пометъ. Вх. Уг. 246.
Пасічник, пасішник, -ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли. Гн. II. 246.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.