Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє.
Їднаково нар. = однаково.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно.
Позасуджувати, -джую, -єш, гл. Засудить, осудить (многихъ). Куди ж їх позасуджували? — Аж у Сібір.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Та купимо сідельце з попругою. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком.
Сталитися, -лю́ся, -лишся, гл. Оскаливаться, переносно: плакать. Оттак жінки що-дня голосять, а роспитай — сама не зна, чого сталиться навісна.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
