Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

національність

Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ"
Абшито́ваний, -а, -е. Отставной, уволенный. Він уже від того абшитований. Фр. Пр. 1.
Бараболінник, -ка, м. Пирогъ съ картофелемъ. МУЕ. I. 102.
Відліч, -чі, ж. Вычитаніе. К. Грам. 100. Одліччу.... зветься справа, що нею одно число одлічується від другого, або зменшується другим. Кон. Ар. 4.
Доба́вити Cм. Добавляти.
Зневажно нар. = зневажливо. Левч. 83, 121.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц.
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Правдонька, правдочка, -ки, ж. Ум. отъ правда.
Присіяти Cм. присівати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЦІОНАЛЬНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.