Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

національність

Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЦІОНАЛЬНІСТЬ"
Безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Важливо нар. 1) Тяжело. 2) Важно.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Чуб. III. 83. Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Шевч. 643. Загинув ладо, — я загину! Шевч. 644.  
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Поновити, -ся. Cм. поновляти, -ся.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Прохолоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прохолонути, -ну, -неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло. Рудч. Ск. І. 98.
Роздарити Cм. роздарувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЦІОНАЛЬНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.