Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начальницький

Начальницький, -а, -е. Начальниковъ, начальническій. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ"
Бісота, -ти, ж. Власть нечистой силы; волшебство, колдовство. Бѣл.-Нос.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. І. 11.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Заброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Замочиться въ водѣ, запачкаться, ходя по грязи. Ном. № 7252. А дівчина з лісу йде та й заросилась, та й забродилась. Мил. 110.
Замі́жний, -а, -е. = заможний.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш. Посл.
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
Рямка, -ки, ж. = рамка. Левиц. Пов. 227.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Штрихувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Сравнивать зерно въ уровень съ поверхностью мѣры. Та не штрихуй бо так, а насип хоч трошки з верхом. 2) Класть штрихи при рисованіи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.