Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя.
Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка.
Закрепи́ти, -плю́, -пиѣш, гл. = закріпити.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову.
Насити́ти, -ся. Cм. насищати, -ся.
Притаїтися, -таю́ся, -їшся, гл. Притаиться. Притаилась, ніби б то нежива. Притаїлись біля ганку.
Розстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. розіслати, -стелю́, -леш, гл. Разстилать, разослать. Та й розіслав королевич шовковий ковер. На шпилях стоять дуби зубчастою стіною, розіславши міцне гілля з широким листом по синьому небу. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає.
Роспухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роспу́хнути, -ну, -неш, гл. Распухать, распухнуть.
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.
