Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки.
Мори́ти, -рю́, -риш, гл. Морить. Бо-знає, коли будуть бити, а тим часом голодом морять.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Він нам губи чистим медом, не пергою маже.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Полісюк, -ка, м. = поліщук.
Помітати, -та́ю, -єш, сов. в. помести, -мету, -теш, гл. Месть, выметать, выместь. Будемо хату помітати. Вже й світлонька пометена.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3.
Хвилозоп, -па, хвилозоф, -фа, м. = филозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном.
