Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається.
5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся.
Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила.
Напи́лок, -лка, м. Напильникъ, терпугъ.
Непосидячий, -а, -е. Подвижной, непосѣда. Непосидющий як чорт.
Подолянин, -на, м. Житель Подолья. Наші подоляне церков збудували, не так збудували, як намалювали.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Рядувати, -ду́ю, -єш, гл. Обходить рядъ сидящихъ, — напр. угощая водкой. Вона рядує людей, то й мене не минає чаркою.
Скрипка, -ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Ум. скрипочка.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому.
