Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начиння

Начиння, -ня, с. 1) Сосудъ, посуда. І не зглянулась: мила по обіді начиння, коли цеє трапилось. 2) Инструментъ, орудіе. 3) Часть ткацкаго станка. (Cм. верстат). Состоитъ изъ двухъ длинныхъ и узкихъ деревянныхъ пластинокъ, расположенныхъ параллельно одна надъ другой и называемыхъ шо́хти (а) (галицкое: шо́фти, ціпки); шо́хти соединены нитянымъ рукаво́м (б). Въ константиноградскомъ уѣздѣ нити рукава называются ничениці, каждая ни́чениця состоитъ изъ двухъ равныхъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца; рукавъ дѣлится на части, называемыя ґанками (в), а въ каждомъ ґанку по 15 ни́чениць. (Въ Галиціи рукав называется ни́чениця, ни́чельниця; нити его состоять каждая изъ трехъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца: верхняя коник, нижняя кобилка и средняя (малая) очко). Сквозь ни́чениці проходятъ нити основи. начиння подвѣшено къ одной изъ же́рток (г): на же́ртці на веревочкахъ, два блока — жабки (д) (гал. карпульці, скраклі), черезъ коліщата которыхъ ходять мотузи (е), а на нихъ уже висить начиння. Въ константиноградскомъ у. отъ нижней шохти идутъ два мо́тузи (ж), къ которымъ привязана цилиндрическая деревянная палка — байцарка (з) (иначе барцьо́шка), отъ средины которой идетъ внизъ мотуз (и) до підніжка (і). начи́ннів въ станкѣ должно быть не менѣе четырехъ (гал.: чотирі стіни). Конст. у. Полт. г. Б. Гринч. — МУЕ. III. 18. Шух. І. 255, 256. — Особое начиння имѣется и въ кросонках — небольшомъ станкѣ для тканья ситъ. Вас. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 533.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧИННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧИННЯ"
Воркун, -на, м. = воркотун. А на печі воркун ворчить. О. 1861. XI. Св. 51. Ум. воркунок, воркуночок. Ой воркуне та воркуночку, не бий мене та в головочку. Г. Барв. 40.
Капшук, -ка, м. 1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. Стор. бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка. К. ЧР. 26. 2) мн. Раст. Земляника, Fragaria vesca L, a также и клубника, Fragaria collina L. Подольск. г. ЗЮЗО. I. 123. Ум. капшучок. Не находив ти часом у себе... капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка... ми гроші забрали, а капшук викинули. Рудч. Ск. II. 144.
Ло́щина, -ни, м. = лощовина. На лощині пасеться стадо турів. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203). Ум. лощинка.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Пожиткування, -ня, с. Пользованіе.
Сироїдка, -ки, ж. 1) Людоѣдка. 2) = сировоїдка. Вх. Пч. II. 28.
Справджувати, -джую, -єш, сов. в. справдити, -джу, -диш, гл. Исполнять, исполнить, осуществлять, осуществить. Справдив Танський своє слово. О. 1861. VIII. 30. Отецький заповіт справдив я чесно. К. ЦН. 175. Справдиш ти, що бачать чистим серцем діти. К. Досв. 32.
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L Анн. 360.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧИННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.