Грони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Вязаться въ грозди. Ви, гроночки, не гронітеся.
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Кучерявий, -а, -е. Курчавый, кудрявый. Рибалонька кучерявий. Що Варочка громадила та Василька принадила, і чорнявого й кучерявого. Ой ти, дубе кучерявий, широкий лист на тобі. Кучеряві верби купають у воді віти. 2) Названіе мужчины, сажающаго свадебный коровай въ печь. 3) кучеряве зілля. Раст. Geranium molle. 4) кучеря́ва капуста. Цвѣтная капуста. 5) кучерява м'ята. Раст. Mentha piperita L. Var. crispa.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Хапуля, -лі, ж. Хватающая. Встрѣчено только въ загадкѣ для обозначенія кошки: Бігла моргуля, питала крику ля: чи е вдома хапуля? (Мышь, пѣтухъ, кошка).
Цабатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться.
Чепурний, -а, -е. Аккуратный, чистый, опрятный, красивый. Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. Хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. чепурненький, чепурнесенький. Чепурненька, як мазничка. Юпочка рабенька й сама молоденька, да якая ж хорошая, яка чепурненька!
Шаркнути, -ну, -неш, гл. Провести по косѣ лопаткой. Шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить.
