Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантулки

Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛКИ"
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. ворожечка.
Досва́татися, -таюся, -єшся, гл. Досвататься до чего нибудь.
Дуче́йка, -ки, ж. Дыра въ бочкѣ, сквозь которую льется пиво. Вх. Зн. 16.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш? Грин. II. 165.
Здо́гад, -ду, м. Догадка. Г. Барв. 308. дава́ти на здо́гад. Давать понять.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.
Перхати, -хаю, -єш, гл. Порхать. Желех.
Підгірній, -я, -є. Подгорный, находящійся, живущій у горы. К. Кр. 37. Вийди, вийди, мила, з хати, ти, дівчино підгірняя. Н. п.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати. Лебед. у.
Шевчиха, -хи, ж. Жена сапожника, башмачника. Побила шевця лиха година, шевчиха шевця та й не злюбила. Чуб. V. 818.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТУЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.