Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантулки

Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. О. 1862. IX. 127. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. О. 1862. IX. 63. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна. О. 1862. IX. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛКИ"
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Кручанка, -ки, ж. 1) Вдвое сплетенный, какъ веревка, ремешекъ или проволока; мѣдная кручанка употребляется для инкрустаціи художественныхъ гуцульскихъ издѣлій изъ дерева. Крицеве кресало з мосяжною ручкою; при нім висить на крученні, — удвоє скрученім ремінці, — протичка. Шух. І. 276. Рівніш скручений дріт = кручєнка. Шух. І. 281, 280, 291. 2) Свернутые табачные листья, пропитанные водкой и муравьиной кислотой, дающіе чрезвычайно крѣпкій табакъ. Шух. I. 36.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Присмагнути, -ну, -неш, гл. 1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло. Греб. 404. 2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Прошкепитися, -плюся, -пишся, гл. = прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
Свистілка, -ки, ж. Свирѣль. Свистять в свистілки. Котл. Ен. V. 63. Ум. свистілонька, свистілочка. Грин. ІІІ. 59. В свистілоньку грає. Чуб. III. 127. Заграй мені в свистілочку стиха-помаленьку. Чуб. III. 125.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТУЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.