Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марево

Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Безумний, -а, -е. Неразумный, глупый, безумный. Дурна тая, безумная дівонька, що полюбила п'яниченьку старого. Чуб. V. 599.
Бусурманити и бусурменити, -ню, -ниш, гл. Басурманить.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Лат, -ту, м. = лата 2. Там такий обідраний, що аж лат на латові. Харьк.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь. Желех.
Пообпоганюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Скобелка, -ки, ж. Родъ дугообразнаго струга для строганія бревенъ и пр. Вас. 148.
Старець, -рця, м. Нищій. Шух. I. 33. Котл. Ен. III. 66. ЗОЮР. І. 47, 57. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманеш. Ном. № 4650. Ум. старчик. ЗОЮР. І. 307.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.