Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марево

Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Гости́стий, -а, -е = Остистий. О мѣхѣ: имѣющій длинныя шерстинки. Гостиста шкура. Н. Вол. у.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Наді́ти Cм. надівати.
Оладок, -дка, м. = оладка. Ном. № 7932.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Прив'язувати, -зую, -єш, сов. в. прив'язати, -жу, -жеш, гл. Привязывать, привязать. Прив'язала коня до берестонька. Мет. 19.
Провулок, -лка и -лку, м. Проулокъ.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Соромити, -млю, -миш, гл. Срамить, стыдить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.