Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марево

Ма́рево, -ва, с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕВО"
Безсердечний, -а, -е. Безсердечный, жестокосердый. Людські п'явки безсердечні. К. Досв. 213.
Відлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відлупитися, -плюся, -пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.
Вороб'Ячка, -ки, ж. Воробьиный пометъ. Вх. Зн. 8. Желех.
Парахвія, -вії, ж. Приходъ церковный. Чуб. V. 665. Який піп, така його й парахвія. Посл.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Повиучувати, -чую, -єш, гл. Выучить, изучить (во множествѣ). І все те позамічати, на пам'ять повиучувати. Левиц. Пов. 34. Повиучувати слав'янські мови. К. ХП. 127.
Позазнічний, -а, -е. = позавчорашній. Вх. Зн. 65.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Роспростувати, -тую, -єш, сов. в. роспро́стати, -таю, -єш, гл. Расправлять, расправить, виправить. Цю дужку треба роспростати, а то загнулася скраю. Черниг. у.
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. ІІІ. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЕВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.