Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрівка

Мандрі́вка, -ки, ж. Странствіе; путешествіе. Заберу дітей я та піду в мандрівку. Мет. 243. Ум. мандрівочка. Як узяв милий милу да за білу ручку да повів її да в мандрівочку. Грин. III. 263. А нашому Василечку мандрівочка пахне. Мет. 300.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВКА"
Відколупувати Cм. відколупнути.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ. Мнж. 181.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Перелазити, -жу, -зиш, сов. в. перелі́зти, -зу, -зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Порота засунені, так я через тин перелізла.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Трін, трону, м. Рыбій жиръ. Шейк. Cм. трон 3.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.