Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрування

Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРУВАННЯ"
Викладування, -ня, с. = викладання.
Зава́дити Cм. і заважати.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи. Черк. у.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Ільтиця, -ці, ж. 1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа. Вас. 154. 2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу. Вас. 155. 3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи. Черк. у. Харьк. г. Мнж. 181.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха. Грин. III. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.