Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантити

Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИТИ"
Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Наобі́датися, -даюся, -єшся, гл. Наобѣдаться.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Постиратися, -раємося, -єтеся, гл. Стереться (во множествѣ). Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591.
Примощати, -ща́ю, -єш, гл. = примощувати. Прийди, прийди, мій миленький, сю ніч ночувати: хоч лавочки узесенькі, — буду примощати. Мил. 66.
Риндя II, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169.
Уколисувати, -сую, -єш, сов. в. уколисати, -шу, -шеш, гл. Убаюкивать, убаюкать въ люлькѣ. В колисанонці Боже дитя, колисала го Божая Мати, уколисала, твердо заснула. Гол. IV. 22.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.