Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантити

Манти́ти, -чу, -тиш, гл. Выманивать, выклянчивать, выпрашивать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИТИ"
Бабе́га, -ги, ж. Бабище. Ув. отъ ба́ба. Конст. у.
Відлюбити, -блю, -биш, гл. Отбить у кого-либо милаго, милую. Уже ж моя дівчина да й одлюблена. Н. п.
Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты. Лебед. у.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Нівець Употребляется въ выраженіяхъ: 1) пішло в нівець. Пошло прахомъ. Пішло ж твоє усе добро в нівець. Н. п. 2) в нівець повернути. Обратить въ ничто. Жид, пан та німець — усе повернуть у нівець.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Скориняти, -няю, -єш, гл. = скорняти. Порубаю калиночку, бо вмію, скориняю Парасочку, бо смію. Гол. II. 129.
Товариський, -а, -е. 1) Товарищескій. 2) Общественный, принадлежащій обществу. 3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.