Відсторь нар. = відсторонь. При самотному житті одсторь од товариства.
Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми.
Гра́барь, -ря, м. 1) Землекопъ, лопатникъ. 2) Гробокопатель. Звелів наш полковник іти грабарам помагати побитих ховати. А грабарові дам стару кожушину, шоби на мені висипав велику могилу.
Драбки́, -кі́в, м. мн. Рѣшетки, составляющія боковыя стороны телѣжнаго ящика и имѣющія видъ небольшой лѣстницы.
За́молоду нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Не дав їм Бог замолоду діток.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Роскепкуватися, -куюся, -єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку!
