Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манівець

Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. К. Псалт. 54. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Г. Барв. 198. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Чуб. V. 286. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили. Чуб. V. 912.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІВЕЦЬ"
Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево. Вх. Пч. І. 10.
Гарма-Дарма нар. Напрасно, безъ всякаго повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Н. п.
Кукілець, -льця́, ж. Ум. отъ кукіль.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Напусти́ти, -ся. Cм. напускати, -ся.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову. К. ХП. 33.  
Пливушки, -шок, ж. мн. Въ загадкѣ: сани. Пливуть пливушки, позадирали угору вушки. Грин. II. 311.
Побайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побаклушничать.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.