Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манівець

Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. К. Псалт. 54. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Г. Барв. 198. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Чуб. V. 286. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили. Чуб. V. 912.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІВЕЦЬ"
Бала, -ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Кролик, -ка, м. 1) = кріль. То це прийде кролик, улізе в мішок. Рудч. II. 12. 2) = крілик. Вх. Лем. 428.
Лія, -лії, ж. = лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Придержати, -ся. Cм. придержувати, -ся.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.