Буханець, -нця, м.
1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці.
2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба.
3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину.
Від'Їсти, -ся. Cм. від'їдати, -ся.
Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
На́гляд, -ду, м. Присмотръ.
Неодмінно, нар. Непремѣнно. Треба неодмінне ті колеса купити.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Коли б Господь спевнив моє жадання.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.
Уґрундзьовувати, -вую, -єш, сов. в. уґрундзювати, -дзюю, -єш, гл. Укрѣпить, увязать. Уґрундзюємо добре, що не сприсне.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
