Буча, -чі, ж. Шумъ, крикъ, тревога. Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло. збити бучу. Поднять шумъ. За онучу збили бучу.
Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Грома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сгребаться. Тепер саме сіно громадиться. 2) Собираться. Стали вірниї слуги його на майданах громадиться.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье.
Надоло́нчити, -чу, -чиш, гл. Нашить надолонки. Cм. надолонка.
Осібне нар. Особо, отдѣльно. Не осібне поклади; а те докупи.
Розумаха, -хи, об. Умный человѣкъ, мудрець.
Човен, -вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком.
Шарування, -ня, с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати.
