Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манутися

Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИСЯ"
Визолотити Cм. визолочувати.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід. К. ЦН. 316.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Кількадесять числ. Нѣсколько десятковъ.
Незавадний, -а, -е. Безвредный.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці. Н. п.
Уткати, -ся. Cм. ii утикати, -ся.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.